Закон України про сурогатне материнство та донацію яйцеклітин

Україна – одна з небагатьох країн, де проведення програм сурогатного материнства і донації яйцеклітин є законним. Всі аспекти використання ДРТ чітко прописані e Сімейному Кодексі України. На території України легалізовано комерційне гестаційне сурогатне материнство, а також донорство ооцитів за фінансову винагороду.

Вступаючи в програму, всі сторони захищені законом, так як учасники програми підписують відповідну угоду, в якому зазначені права та обов’язки сурогатної мами, передбачуваних батьків, і клініки, в якій проводиться програма.

Після того як сурогатна мати народила дитину, біологічним батькам не потрібно отримувати судовий дозвіл (як це необхідно в інших країнах), всиновлювати новонародженого, так як імена біологічних батьків вписують в свідоцтво про народження дитини. Сурогатна мама, яка виносила дитину безплідній парі, не має ніяких прав по відношенню до цього малюка, так як генетично ніяк з ним не пов’язана.

Сурогатне материнство регулюється декількома нормативно-правовими актами:

Закон України про сурогатне материнство та донацію яйцеклітин - Агенство "Мама Плюс"

Сімейний кодекс України, що вступив в законну силу 01.01.2004 року, легалізував сурогатне материнство, в результаті чого українське законодавство стало одним з найсприятливіших в світі для проходження даного виду програм.

Стаття 123. Походження дитини, народженої в результаті застосування допоміжних репродуктивних технологій.

1. У разі народження дружиною дитини, зачатої в результаті застосування допоміжних репродуктивних технологій, здійснених за письмовою згодою її чоловіка, він записується батьком дитини. (Примітка: стаття також застосовується у випадках традиційного сурогатного материнства)

2. При перенесенні в організм іншої жінки ембріона людини, зачатого подружжям (чоловіком і жінкою) в результаті застосування допоміжних репродуктивних технологій, батьками дитини є подружжя. (Примітка: стаття застосовується у випадках гестаційного сурогатного материнства)

3. Подружжя визнається батьками дитини, народженої дружиною після перенесення в її організм ембріона людини, зачатого її чоловіком та іншою жінкою в результаті застосування допоміжних репродуктивних технологій.

Батьківські права належать подружжю, що надала згоду на застосування допоміжних репродуктивних технологій. Сурогатна мати не має права залишити собі дитину після її народження.

zakon4.rada.gov.ua

Стаття 48 Закону України «Основи законодавства України про охорону здоров’я» вказує на умови проведення штучного запліднення:

Цивільний Кодекс України чітко визначає коло осіб, які мають право брати участь в програмах ДРТ. Так Стаття 281 голосує про те, що повнолітні жінка або чоловік мають право за медичними показаннями на проведення щодо них лікувальних програм допоміжних репродуктивних технологій згідно порядку і умовам, встановлених законодавством. Порядок застосування репродуктивних методик регулює Наказ Міністерства Охорони Здоров’я України № 771 від 23 грудня 2008 року «Про затвердження інструкції про порядок застосування допоміжних репродуктивних технологій». Так згідно з цим документом проведення програм ДРТ здійснюється виключно в акредитованих закладах охорони здоров’я, і ​​пацієнт має право вільно вибирати такий медичний центр. Важливо пам’ятати, що з цього Наказу ДРТ застосовуються за медичними показаннями за письмово оформленим, добровільною згодою пацієнтів та за заявою пацієнта / пацієнтів щодо застосування ДРТ (існує затверджена МОЗ України форма). При цьому повністю гарантується конфіденційність про застосування програми (лікарська таємниця) відповідно до статті 40 Основ законодавства України про охорону здоров’я.

Після того як зроблений вибір майбутньої сурогатної мами, потрібно правильно узаконити факт даної дії.

Якщо батьками дитини, народженої сурогатною матір’ю, є іноземні громадяни, вони повинні повідомляти адресу тимчасового проживання до моменту оформлення документів та виїзду з країни для здійснення патронажу спеціалістами з педіатрії та спостереження (п.п. 10 п. 7 Наказу № 771). Що стосується самої сурогатної мами, то згідно того ж нормативному акту, нею може бути повнолітня дієздатна жінка за умови наявності власної здорової дитини, її письмово оформленої, добровільної згоди, а також за відсутності медичних протипоказань (п.п. 4 п. 7 Наказу № 771).

Після того як зроблений вибір майбутньої сурогатної мами, потрібно правильно узаконити факт даної дії. Правовідносини щодо застосування ДРТ виникають між державою і закладом охорони здоров’я (при отриманні ліцензії, у виконанні ліцензійних умов, акредитації, контролі й ін.), Між лікарем (закладом охорони здоров’я) та учасниками програм ДРТ (при укладенні договору на застосування ДРТ, отриманні інформованих згод, документуванні етапів лікування, оформленні документів про народження дитини тощо); учасниками програми ДРТ (подружжям, сурогатною матір’ю, між біологічними батьками дитини, народженої за допомогою ДРТ, та державними органами (по реєстрації батьківських прав, вивезення дитини з країни батьками, які є громадянами інших держав).