Проведення донації яйцеклітин дозволено законодавчо на території України. Це питання регулюється наказом МОЗ №771 від 23.12.2008 р Відповідно до даного документа, процедура ЕКЗ з використанням донорських ооцитів може бути застосована при наступних показаннях:

• відсутність ооцитів, обумовлена ​​природною менопаузою;
• синдром передчасного виснаження яєчників;
• стан після оваріоектомії, проведення радіо - або хіміотерапії;
• аномалії розвитку статевих органів;
• ризик передачі спадкових захворювань, пов'язаних зі статевою ознакою;
• невдалі повторні спроби ЕКЗ (4 і більше).

У випадках, коли яєчники пацієнтки в силу різних медичних причин не виробляють власних яйцеклітин, при численних невдалих спробах ЕКЗ або ж для уникнення ризику передачі дитині спадкових захворювань використовують метод донації яйцеклітин. У таких випадках яйцеклітини отримують у здорової жінки-донора, запліднюють їх спермою чоловіка безплідної пацієнтки, і отримані ембріони переносять в матку безплідної жінці. Цей процес і називається донация ооцитів.
Закон України касаемо донації яйцеклітин голосують - донори біологічного матеріалу не можуть брати на себе батьківські зобов'язання щодо дитини, народженої з використанням донорських яйцеклітин. У Сімейному кодексі України (р.3, гл. 12, ст. 123 про походження дитини, народженої в результаті застосування допоміжних репродуктивних технологій зазначено: «1. У разі народження дружиною дитини, зачатої в результаті застосування допоміжних репродуктивних технологій, здійснених за письмовою згодою її чоловіка, він записується батьком дитини. 2. При перенесенні в організм іншої жінки ембріона людини, зачатого подружжям (чоловіком і жінкою) у результаті застосування допоміжних репродуктивних технологій, батьками дитини є подружжя. 3. Подружжя визнається батьками дитини, народженої дружиною після перенесення в її організм ембріона людини, зачатого її чоловіком та іншою жінкою в результаті застосування допоміжних репродуктивних технологій ».
Застосування донації ооцитів здійснюється виключно за медичними показаннями, повнолітньостi жінці, за наявності письмової згоди пацієнтів. Також забезпечується анонімність донора та збереження лікарської таємниці.
У разі виникнення ускладнень під час проведення процедури донації заклад охорони здоров'я надає пацієнтам медичну допомогу в повному обсязі.
Донорами ооцитів можуть бути:

• знайомі особи жіночої статі, родички;
• анонімні добровільні донори;
• пацієнтки програм ДРТ, які за письмово оформленою, добровільною згодою надають реципієнту частину своїх ооцитів.

Згідно з українським законодавством існує ряд вимог, яким повинен відповідати донор ооцитів:

• жінка у віці від 20 до 32 років;
• наявність народженої здорової дитини;
• відсутність негативних фенотипічних проявів;
• задовільне соматичне здоров'я;
• відсутність протипоказань для участі в програмі донації ооцитів;
• відсутність спадкових захворювань;
• відсутність шкідливих звичок: наркоманія, алкоголізм, токсикоманія.