Агентство сурогатного материнства, логотип

vt_logo_style2.png

+38 (095) 423-16-69
+38 (097) 139-84-86
Бесплодие – не приговор Суррогатное материнство Донация яйцеклеток Психологические аспекты Рейтинг клиник репродуктологии

Хочу стати сурогатною мамою

mama.jpg

Ви можете подати заявку на участь у програмі сурогатного материнства, і виносити дитину безплідній парі ...

 

Детальнiше...

 

Хочу стати донором яйцеклітин

donor.jpg

Донори яйцеклітин завжди залишаються анонімними, тобто пара, яка використовує біологічний матеріал сторонньої жінки, не знає і не бачить її ...

Детальнiше...

google.pngfacebook.pngvkontakte.png

Наскільки ретельно перевіряється фізичний і психічний стан сурогатної мами?

Якщо Ви звертаєтеся у клініки репродуктивної медицини, які мають хорошу репутацію і функціонують на легальній основі, проблем з сурогатними мамами не може бути. Офіційні клініки мають базу потенційних кандидаток на програму сурогатного материнства, які відповідають найсуворішим вимогам. При будь-якому договорі сурогатного материнства проводиться повна перевірка здоров'я жінки, що буде виношувати дитину, відповідно до вимог наказу №579 Міністерства охорони здоров'я України. Згідно даним правового акту, сурогатні мами проходять ряд необхідних медичних обстежень, здають ряд аналізів і проходять бесіди з психологом. Центри репродуктивної медицини підписують договір зі своїми пацієнтами, тому більша частина відповідальності лежить саме на медичному закладі. Так що в інтересах клініки щоб усі програми проходили легально та без ускладнень.

Хто і як повинен реєструвати дитину після народження у разі сурогатного материнства?

Якщо програму сурогатного материнства Ви проходите в ліцензованій клініці, що працює на законній основі, реєстрація дитини та інші формальності бере на себе клініка. Моменти, пов'язані з реєстрацією дитини в РАГСі вирішують працівники центру репродуктивної медицини. Після народження дитини здійснюється стандартна процедура оформлення акту цивільного стану відносно новонародженого. Його народження сурогатною мамою в даному випадку не має значення. Ще до народження дитини сурогатна мама підписує підготовлену працівниками клініки особливу згоду про те, що вона не заперечує проти запису батьками дитини її "замовників", яка нотаріально посвідчується і стає ще однією додатковою гарантією.

Як вирішити питання з сурогатною матір'ю, якщо вона порушує домовленості, або ж взагалі відмовляєтьс

Як вирішити питання з сурогатною матір'ю, якщо вона порушує домовленості, або ж взагалі відмовляється віддавати дитину генетичним батькам?

Сурогатне материнство - процедура дуже делікатна і вимагає детального і зваженого підходу до вирішення цього питання. Перш за все, наважуючись на такий крок, скористатися послугами сурогатної матері, необхідно доцільно вивчити всі юридичні аспекти цього питання, усі права та обов'язки сторін. Перед вступом в програму сурогатного материнства, юридичні експерти повинні підготувати необхідні договори і контракти, де чітко будуть прописані всі умови, зобов'язання, і права сурогатної матері і генетичних батьків, порушення яких веде до кримінальної відповідальності. Варто зауважити, що згідно з українським законодавством, батьками дитини, яка була народжена сурогатною матір'ю, є його генетичні (біологічні) батьки, які брали участь в програмі сурогатного материнства. Навіть якщо у дитини є генетичний зв'язок тільки з одним з подружжя (наприклад, з батьком, який дав сперму, а яйцеклітини - донорські), чоловік автоматично теж отримує батьківські права. Імена біологічних батьків вписуються в свідоцтво про народження дитини при його реєстрації в РАГСі. Сурогатна мама не має жодних батьківських прав і не може залишити собі дитину. Якщо сурогатна мати вирішить не віддавати дитину, то її дії будуть визнані як протизаконні і вона може бути притягнута до кримінальної, адміністративної чи цивільно-правової відповідальності.
Що стосується відповідних законів, які допоможуть вам ознайомитися зі своїми правами, Україна вважається одним з визнаних центрів сурогатного материнства в світі. Проведення програм сурогатного материнства на території України абсолютно законно і регулюється чинним Сімейним кодексом України та рядом інших нормативних актів. Пункт 2 статті 123 Сімейного кодексу України встановлює походження дитини при застосуванні методів штучного запліднення і чітко визначає батьками народженого сурогатною матір'ю дитини подружню пару, яка скористалася допоміжними методами репродуктивної медицини. У доповненні до Закону України "Про трансплантацію органів та інших анатомічних матеріалів людини" від 16 липня 1999 зазначено, що подружжя, яке дало згоду на застосування допоміжних репродуктивних технологій, володіють батьківськими правами і обов'язками по відношенню до дітей, які народилися в результаті цих методик.

Як регулюється законом питання донації яйцеклітин?

Донорство яйцеклітин в Україні регулюється статтею 48 Основ законодавства України про охорону здоров'я, статтею 123 Сімейного кодексу України, але найбільше правові аспекти донорства яйцеклітин в Україні розкриті в Інструкції про порядок застосування допоміжних репродуктивних технологій, затвердженої наказом МОЗ № 771 від 23.12.2008.
У правових документах визначаються характеристики особистості, яка може стати донором яйцеклітин. Це можуть бути як знайомі люди подружньої пари, родичі чи подруги, так і анонімні добровільні донори.
Основні вимоги до донорів:
- Вік 20-32;
- Наявність власної здорової дитини;
- Задовільне соматичне здоров'я;
- Задовільне психологічне здоров'я;
- Відсутність спадкових хвороб;
- Відсутність згубних шкідливих звичок;
- Відсутність протипоказань для донації.
Є також список необхідних документів для здійснення донації ооцитів (п.п. 5.10. Наказ № 771). Цей список включає в себе:
- Договір з донором ооцитів про усвідомлену, добровільному письмовому згоду на участь у програмі донації ооцитів і проведення контрольованої стимуляції овуляції і пункції яєчників;
- Заява, де надається письмова згода чоловіка донора на проведення даної процедури.
Донори, як яйцеклітин, так і сперматозоїдів, не можуть брати на себе батьківські зобов'язання щодо майбутньої дитини. У разі якщо яйцеклітину надає анонімний добровільний донор, законом гарантується повна конфіденційність і збереження лікарської таємниці. Анонімність також означає і те, що сім'я реципієнтів отримує лише загальні відомості про донора. Це національність, зріст, вага, колір очей і волосся, освіта, наявність сім'ї та дітей, група крові і резус фактор. Претендентка на донорство проходить повне медичне обстеження і співбесіду з психологом в клініці, в якій буде проводитися процедура.

Яка різниця між традиційним і гестаційним сурогатним материнством?

На сьогоднішній день існує два види сурогатного материнства: традиційне і гестаційне. Традиційне сурогатне материнство передбачає біологічне споріднення між жінкою, яка виношує дитину для іншої пари, і цією дитиною. Іншими словами, коли запліднення відбулося за допомогою яйцеклітин жінки, яка виношує дитину. У більшості країн світу (у тому числі і в Україні) даний вид сурогатного материнства категорично заборонений і розглядається як передача (продаж) матір'ю своєї дитини.
У разі гестаційного сурогатного материнства жінка не має ніякого біологічного зв'язку з виношуваним нею дитиною. Вона виношує ембріон біологічних батьків. Причому батьки - замовники, які мають медичні показання до використання донорських гамет (статевих клітин), донорської сперми або донорських ооцитів, або і того й іншого разом, то вони в будь-якому випадку будуть вважатися батьками дитини, яку виношує сурогатна мати.
Існує чотири варіанти сурогатного материнства:
- Використання яйцеклітини дружини і сперми чоловіка. У даному варіанті повний генетичний зв'язок між біологічними батьками і дитиною;
- Використання яйцеклітини дружини і сперми донора. У даному варіанті неповний (частковий) генетичний зв'язок. Дитина генетично рідної тільки дружині;
- Використання яйцеклітини донора і сперми чоловіка. У даному варіанті неповний (частковий) генетичний зв'язок. Дитина генетично рідної тільки дружині.
При використанні будь-якого з цих варіантів, після народження дитини сурогатною матір'ю батьками дитини записується подружня пара, навіть у тих випадах, коли обоє мають генетичний зв'язок з новонародженим.